Розподільні коробки – важлива та необхідна частина електричного ланцюга. З їхньою допомогою відбувається комутація електропровідників для оптимального користування електрикою. Якщо ви хочете зробити розведення електрики самостійно, вивчіть всі тонкощі та етапи процесу, про які і йтиметься у нашій статті.
Які бувають типи з’єднань проводів
Для комутації проводів у розподільчій коробці застосовується кілька видів з’єднань, кожен з яких має різні характеристики безпеки та довговічності.
Скрутка вважається не безпечним способом з’єднати провідники. Саме тому офіційно такий спосіб комутації заборонено через його невисоку надійність. Якщо ж ви вирішили скористатися таким типом з’єднання, основними його етапами є: очищення дроту від ізоляції на довжину близько 1 см і акуратне скручування один з одним. Чисельність завитків залежатиме від того, який діаметр кабелю: чим він тонший, тим більше витків.
Електрики часто застосовують такий тип з’єднання провідників. Для цього потрібна гільза, яка відповідатиме зв’язці дротів діаметром. При виборі гільзи враховується, з якого матеріалу виготовлені струмопровідні жили. Для якісного виконання застосовують прес-кліщі.
- Знімаємо ізоляцію з дроту по довжині, що відповідає довжині гільзи.
- Жили скручуються в пучок і вводяться в гільзу
- За допомогою прес-кліщів отриману конструкцію притискаємо
- Поверх з’єднання накладається ізолюючий матеріал
- Зварювання
Перевагою такого з’єднання вважається відсутність окислення, якщо порівнювати з іншими видами, так як в результаті виходить цілісний з’єднаний провідник.
Щоб зварити дроти, застосовують зварювальний апарат потужністю 24 В 1 кВт, електроди та флюс, а також захисну маску та рукавички. Порядок робіт такий:
- Видалення ізоляційного шару та зачистка струмопровідних жил за допомогою звичайного наждакового паперу.
- Кінці кабелю скручуються один з одним.
- У заглиблення електрода засипається флюс.
- Зварювальним апаратом притискаємо електрод до з’єднання і тримаємо до утворення так званої точки контакту у вигляді грудочки.
- На закінчення контакт очищається від залишків флюсу, покривається лаком та ізолюється.
- Спайка
Принцип виконання аналогічний зварюванню, проте тут застосовується паяльник та припій, якими і з’єднують дроти. Важливий момент для утворення якісного контакту: припій має бути не лише зовні, а й між жилами скручування.
Якщо це місце піддаватиметься надмірному нагріванню, або механічним навантаженням, краще спайку не використовувати.
Простий, оперативний та порівняно недорогий варіант утворення контакту проводів. За допомогою клем можна з’єднати дроти з різними типами жил – мідні та алюмінієві. Для цього ізоляційний шар зчищається орієнтовно на 0,5 см, кінці провідників вставляються в затискач клеми та затягуються спеціальним гвинтом.
- Болтове з’єднання
Один з надійних способів з’єднати кабель, але й об’ємний. Тому застосовують його тільки в распредкоробках старого зразка, так як в інших для такого способу комутації просто немає місця.
- На болт одягають сталеву шайбу і один із провідників із уже зачищеним ізоляційним покривом, скрученим у кільце. Така сама процедура виконується і з другим кабелем.
- Одягається наступна шайба та кільце з другого дроту.
- Надягається крайня шайба і затягується гайкою. Усі з’єднання потрібно заізолювати, що, безумовно, надасть контакту зайвої об’ємності.
- Самозатискачі
Простий та сучасний тип комутації кабелю у розподільній коробці. У конструкції затиску передбачено наявність спеціальної пасти, яка не дає окислюватися металу, а отже, можна комутувати мідні та алюмінієві провідники.
- Зачищення ізоляції з електропровідників орієнтовно на 1 см
- У затиску піднімається важіль і туди вставляються дроти
- Важіль опускається вниз або замикається затискач
Як зробити установку та підключення розподільчої коробки
Алгоритм дії наступний:
На цьому етапі потрібно підготувати все для електромонтажних робіт: кабель ВВГ, АВВГ, вимикач двоклавішний, джерело освітлення, розетку, кріплення, рулетку, кусачки, плоскогубці та круглогубці, викрутку та молоток.
Наголошуються місця монтажу коробок, електрофурнітури та проходження проводки, що також допоможе визначитися з обсягом матеріалів для роботи.
Вимикається електроживлення, після чого провідники проводяться до розподільної коробки в штробах або іншим способом. Кріплення дроту проводиться скобами із пластику. Якщо провідник монтується в пластикових коробах або трубах для прокладання кабелю, кріплення не потрібне.
У встановлену розподільну коробку заводять кінець кабелю довжиною близько 10 см. Загальна оболонка дроту знімається на кінцях і на довжину до 0,5 см ізоляція з кожною з жил. Жили з’єднуються клемниками, до нульового дроту підключають розетку та лампи освітлення. Фазний провідник комутують з розеткою та однією житловою дроти вимикача.
Відновлюємо подачу електрики, перевіряємо працездатність вимикача та розетки. Якщо все працює, то процес можна вважати виконаним успішно.
Ось такими способами з’єднуються дроти у розподільній коробці, підключаються вимикачі та розетки. Вникнувши і розібравшись докладно, можна спробувати зробити це самостійно.