Незважаючи на те, що в наш час епідемічні спалахи педикульозу стали великою рідкістю, повністю позбавитися цього захворювання не вдалося й до цього дня. Педикульоз є паразитарною хворобою, яку викликає діяльність специфічних комах — вошей, які харчуються кров’ю на шкірному покриві людини. Зараження завжди здійснюється від іншої людини-носія паразитів, тобто передача вошей від тварин, через недостатньо термічно оброблену їжу або при вживанні сирої води неможлива.

Воші, які паразитують на тілі людини, бувають трьох видів: головна, платтяна та лобкова. Головна воша уражає шкірний та волосяний покрив голови, вій та брів, платтяна мешкає у складках одягу або у волосяному покриві тіла, а лобкова паразитує в області статевих органів та в пахвовій зоні.

Педикульоз характеризується наявністю специфічних симптомів, які проявляються відразу з моменту зараження вошами. Діагностування даного захворювання ускладнюється відсутністю видимих ознак в перший період хвороби, який триває від 7 до 15 днів. Зазвичай за цей час статевозрілі особини вошей встигають відкласти яйця, які називаються гнидами, біля основи волосяного стрижня, тому при виявленні паразитів найчастіше людині, яка страждає на педикульоз, доводиться мати справу також і з гнидами.

Виникнення педикульозу супроводжує низка таких характерних ознак, як частий свербіж ураженої ділянки з типовим відчуттям печіння, наявність гнид у вигляді маленьких білих зернят у коренів волосся, постійні розчоси на голові і, як наслідок, виникнення пігментних плям, почервонінь, висипань та гнійників. Також волосся може частіше жирнішати та сплутуватися, що пов’язано з виділенням гною з ранок, які з’явилися після укусів паразитів.

Боротьба з педикульозом включає використання протипаразитарних засобів, шампунів і спреїв, що вбивають вошей, проте завжди, крім хімічної обробки, є і механічна складова: мертвих паразитів необхідно вичісувати з волосся, а на гнид використання лікарських засобів з активними компонентами не діє через щільну оболонку, яка не пропускає протипаразитарні препарати. Гнид необхідно вичісувати або вибирати пінцетом.

При усуненні вошей багато людей відмовляється від використання синтетичних інсектицидів, пояснюючи це тим, що їхній склад токсичний не лише для паразитів, але й для людини. Людям, які схильні до появи алергічних реакцій або мають гіперчутливу шкіру, дійсно краще не застосовувати штучно створені препарати, проте переважно синтетичні лікарські засоби протипаразитарного характеру не використовуються тривалий період часу, що обмежує вплив хімічних речовин на організм людини.

Тим не менш, в арсеналі народної медицини існує безліч природних засобів-аналогів антибактеріального та заспокійливого впливу, які мають не менш сильні протипаразитарні властивості. Перевага використання методів народної терапії у боротьбі з вошами полягає у відсутності хімічних компонентів, що входять до складу кожного інсектициду.

Використання народних засобів проти вошей для досягнення ефективного результату передбачає більш тривалий курс, ніж застосування аптечних препаратів. Але, безперечно, методи народної медицини відрізняються більшою м’якістю впливу, що відмінно підходить дітям, алергікам та вагітним жінкам.

У давнину одним з найбільш популярних способів боротьби з даними паразитами вважався гас. Він дійсно добре справляється із завданням пригнічення життєдіяльності вошей, проте ця речовина є досить вогненебезпечною та токсичною, може викликати хімічне пошкодження волосяних цибулин та волосяних стрижнів, що може стати причиною рясного випадіння волосся.

Тим не менш, гас можна використовувати в якості протипаразитарного засобу, якщо дотримуватися правильного дозування. Його необхідно розвести олією, наприклад, оливковою або соняшниковою, у співвідношенні 1:10, потім нанести на шкірний покрив голови, укрити голову поліетиленом або шапочкою, а потім укутати рушником.

Хімічні властивості гасу разом з термічним впливом, який не переносять воші, негативно вплинуть на життєдіяльність паразитів вже через 60-90 хвилин після нанесення. Після змивання гасу з рослинною олією мертвих вошей необхідно вичесати гребінцем з дрібними зубами.

Ще одним поширеним способом усунення вошей вважається дихлофос, але лікарі рекомендують не використовувати даний засіб у боротьбі з паразитами, оскільки він відрізняється особливою токсичністю. Найкраще замінити дихлофос столовим або яблучним оцтом із додаванням йодованої солі.

Оцет має кислотні властивості, що сприяють розчиненню клеючої речовини, яким самка вошей прикріплює гниди до основи волосяного волокна, що полегшує завдання вичісування гнид. Крім того, оцет нейтралізує живих паразитів, тому після кількох застосувань залишиться лише вичесати мертвих комах.

Воші не переносять запах деяких ароматичних олій, наприклад, чайного дерева, лаванди або герані. Перед нанесенням на уражену ділянку шкірного покриву аромаолії завжди необхідно розбавляти базовими рослинними, на кшталт косової або реп’яхової, оскільки в чистому вигляді ефірні олії здатні викликати хімічні опіки епідермісу. Також ароматичні олії позитивно впливають на зовнішній вигляд волосяного стрижня та функціонування волосяних фолікулів, що стане приємним бонусом застосування ефірних олій.

Напевно, більшість людей чули історії про те, як наші бабусі та прабабусі позбавлялися педикульозу за допомогою дігтярного або дустового мила. Їх необхідно використовувати в якості шампуню, попередньо змочивши волосся, а потім намилив шкірний покрив голови.

Для кращого досягнення ефекту рекомендується укутати волосся рушником або надіти гумову шапочку для душу, щоб створити додатковий тепловий ефект. Змивати мило необхідно через 2 години після нанесення, потім слід вичесати мертвих паразитів над чистим аркушем паперу.

Чудово усуває вошей журавлинний сік, який є досить їдким за складом для комах. Його можна використовувати в чистому вигляді, роздушивши кілька ягід журавлини та втираючи сік в область паразитування вошей, а можна розвести з рідким теплим медом і використовувати як маску для волосся.

Перметринова мазь тривалий час була одним з найрезультативніших засобів усунення вошей, але за її використання у паразитів з’явилася стійкість до дії препарату, що зводить ефективність використання мазі практично до нуля. Перметринову мазь прийнято замінювати борною або перекисом водню з додаванням анісової олії, яка чудово заспокоює уражений шкірний покрив і сприяє усуненню пігментних плям.

Ще одним народним протипаразитарним засобом є лимонний відвар із додаванням гранатового соку, який також успішно можна замінити відваром насіння чорного кмину. Перед використанням відвар необхідно остудити та процідити, потім використовувати щодня протягом тижня.

Лікування педикульозу в домашніх умовах також передбачає використання відвару кореня дудника, яким необхідно обполіскувати волосся кожні два дні. До відвару можна додати подрібнений часник, свинячий жир і використовувати в якості протипаразитарної мазі. Змивати суміш рекомендується водою з додаванням лимонного соку або яблучного оцту, що допоможе нейтралізувати різкий запах часнику.

Відмінним помічником у боротьбі проти педикульозу стане одеколон «Потрійний», який, крім свого головного призначення, здатний також пригнічувати патологічну діяльність вошей. Засіб необхідно акуратно вбити подушечками пальців у шкірний покрив голови, укутати голову в поліетилен, зафіксувати рушником, а потім змити через 40-50 хвилин. Мертвих вошей завжди необхідно вичісувати після застосування засобу.

Людині, яка раптово виявила у себе вошей, необхідно спокійно та без паніки розпочати усунення паразитів найбільш слушним для неї способом: за допомогою аптечних протипаразитарних шампунів та спреїв або методів народної терапії. Засоби з народної медицини найкраще підходять людям з особливою чутливістю до синтетичних складових інсектицидів, тому завжди важливо поставитися з усією серйозністю до вибору найбільш оптимального способу лікування та ретельно дотримуватись всіх правил усунення паразитів та заходів профілактики.